СОЦІОНІКА ЯК АЛЬТЕРНАТИВНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА БАЗА В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

22 февраля 2011 - MarisSska CaeSar
article41.jpg

Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми практичної психології у дослідженнях студентської молоді"

Карпенко М.А. Кучеренко Є.В.

 

                  

              На сучасному етапі розвитку психологічної практики соціоніка широко застосовується в галузях психодіагностики та психоконсультування як ефективний засіб корекції життєвого шляху особистості. Крім того соціоніка стає актуальною для психологів-дослідників, які намагаються розробити універсальну модель особистості та виокремити загальні критерії її типізації.   

            

Представники соціоніки розглядають її як науку про особливості взаємостосунків між особистостями з різними типами інформаційного метаболізму. Соціоніка має свій категоріальний апарат, що дозволяє їй претендувати на окрему науку або ж психологічну галузь. Розглянемо основні поняття соціоніки.

 

 

 Інформаційний метаболізм у соціоніці розуміють як процес засвоєння, обробки та передачі інформації психікою людини. При цьому тип інформаційного метаболізму (ТІМ) – це тип психічної діяльності людини, який визначається ступенем усвідомлення інформації, яку отримує особистість щодо різних аспектів навколишньої дійсності. Між особистостями з різними ТІМ існують різні типи взаємостосунків, які пов'язані з різницею в засвоєнні та обробці інформації. Дана різниця і визначає належність особистості до відповідного соціотипу. Отже, соціотип це поняття, що визначає спосіб отримання і обробки інформації особистістю, її можливості у взаємодії з навколишньою дійсністю, а також переваги та недоліки у міжособистісних стосунках з іншими людьми.

Соціоніка була створена на початку 70-х років минулого століття. Засновником даної науки вважають литовску вчену – Аушру Аугустінавічюте. Свої ідеї вона розробила на основі праці К.Юнга "Психологічні типи" та теорії інформаційного метаболізму за А.Кемпінським [1],[2]. Предмет соціоніки полягає у вивченні процесів інформаційного метаболізму людини з навколишньою дійсністю та їхнього впливу на психічну діяльність особистості.

Концепція соціоніки як альтернативної психологічної практики полягає в положенні про те, що кожну людину можна зарахувати до одного з шістнадцяти соціотипів за відповідним типом інформаційного метаболізму. Основний метод соціоніки – це діагностика типу інформаційного метаболізму особистості на основі соціонічних моделей.                                                                                                         

Найбільше  досягнення соціоніки – це розроблена модель психічного відображення, яку можна ефективно застосовувати у всіх сферах людської діяльності. Зокрема такі психологічні процеси як увага та пам'ять, а також здібності, інтереси та спрямованість особистості, мотивація її поведінки, стосунки з іншими людьми можуть бути пояснені на основі механізму інформаційного метаболізму, який запропонувала А.Аугустінавічюте [3].

На сьогоднішній день соціонічна практика вирішує такі завдання: профорієнтація учнів; встановлення професійної придатності особистості; прогнозування психологічної сумісності у людей з різними ТІМ (вибір супутника життя, виховання дитини, визначення тактики й стратегії поведінки з будь-яким партнером по спілкуванню, тощо); формування групи людей на основі спільної мети (наприклад, підбір працівників для різних завдань в певних колективах); прогнозування поведінки людей і міжособистісних стосунків між ними.

Основні переваги соціоніки в процесі пояснення типів психічної діяльності людини полягають у тому, що всі інші підходи та типології мають описовий, а не практичний характер. Типологія особистостей у соціоніці має безоцінний характер, не заперечує свободу волі в індивідуальному виборі особистості, дає можливість прожити своє життя неповторно та повноцінно.                                                                                          

В соціонічній практиці існують деякі труднощі на етапі діагностики типу інформаційного метаболізму. Вони полягають у тому, що психологу потрібно неупереджено та безоцінно ставитись до клієнта, що дасть йому змогу "побачити" ТІМ клієнта крізь призму власного типу. Для цього психолог повинен вміти "розчинити" свій ТІМ під час психодіагностичного обстеження. На етапі консультування, після визначення ТІМ клієнта, психолог може описати його психологічний портрет, дати йому конкретні рекомендації і способи свідомого керування своїм життям, що сприятиме налагодженню взаємостосунків з іншими людьми. Основна проблема полягає в тому, що достовірність встановлення ТІМ клієнта має суб'єктивний характер.

Досвід нашої роботи у галузі гештальт-терапії свідчить, що фігури соціотипів проявляються нерозривно з типовими цінностями, потребами, спрямованістю особистості, її ставленням до інших людей, тощо (фігура –ключове поняття в гештальтпсихології). Результати проведеного нами емпіричного дослідження свідчать про безпосередній зв'язок між типом інформаційного метаболізму та мотиваційною спрямованістю особистості студентів.

Отже, соціонічна практика є альтернативним підходом у знаходженні оптимальних для особистості способів взаємодії зі світом та регулюванні її міжособистісних стосунків. Тобто соціоніка може вирішити низку практичних завдань у психології. Ми ж розглядаємо соціоніку не тільки як практичний, але й як науковий напрямок в сучасній психології, який займається типізацією психічної діяльності та пропонує її альтернативну узагальнену модель. Дана модель дозволяє прогнозувати поведінку особистості клієнта та його взаємостосунків з іншими людьми.

 

Література:

1.                 Юнг К.Г. Психологические типы. / К.Г. Юнг  – СПб.: "Ювента" – М.: "Прогресс-Универс". – 1995, –  716 c.

2.                 Кемпинский А. Экзистенциальная психиатрия. / А.Кемпинский, Пер. с пол. А. А. Боричев. – М.: Совершенство. – 1998, – 320 с.

3.                 Аугустинавичюте А. Комментарий к типологии Юнга и введение в информационный метаболизм. / А.Аугустинавичюте  // "Соционика, ментология и психология личности". – № 2. – 1995, С. 2 – 11.

 Карпенко М.А. Кучеренко Є.В.

Рейтинг: +2 Голосов: 2 2662 просмотра
Анастасия Гончаренко # 23 февраля 2011 в 00:02 0
Вот все круто. Только момент про "растворение" своего социотипа в процессе типирования другого мне непонятен. Я думаю что тут наоборот может помочь все что возникает при взаимодействии и к своим даже пусть "типичным" реакциям стоит прислушиваться. Или я чего-то не так поняла.
Юрий # 23 февраля 2011 в 00:33 0

очень правильная статья, особенно "всі інші підходи та типології мають описовий, а не практичний характер"
насчет растворения - это значит выйти наружу и посмотреть на все со стороны, однако исходя из постулатов стандартной соционики это не возможно так как предполагает наличие либо всех психотипов внутри психики, либо некоего механизма потери "на время" своего что бы он не мешал...

в общем соционики прошлого зашли в тупик типирования, некоторые отбрасывая все что не понятно - застраховались от критики добавив приставку "гуманитарная", другие, с умным видом спорят десятилетиями в доме с учеными в Киеве и читают заумные доклады в доме учителя на Владимирской, состарившись традиционно храня верность своей молодости - тем временам когда принимали постулаты новой науки, храня их неприкосновенными и незыблемыми, при умных вопросах отсылают читать книги с теорией, оживляются только в спорах о определении психотипов политиков и то когда в переходе на личности понимают что не могут договориться о между собой о своих-же личных психотипах - кто есть кто...

так вот так-же как и внутри ТИМ-а есть все функции но каждая расположена на своем строго определенном месте - так и личность состоит из группы ТИМ-ов каждая из которых стоит на своем строго определенном месте - вот это и вводит социоников в заблуждение - ну как это, где это виданно что бы габен вел себя в точности как экстравертный джеклондон - полностью укладываясь в схему его ТИМ-а

Delfin # 23 февраля 2011 в 00:49 0
Вот это да! Если б я не видел фото Юры-Габена, то подумал бы, что пишет Дон! Лети, Юра, удачного Тебе полета!
Юрий # 23 февраля 2011 в 01:27 0
так у меня справка от Гречинского была что я донкихот - он настолько в своем стопроцентном методе уверен что и справки выдает... при чем если читать описание дона то я ну точно подхожу и все все совпадает (как собственно и по другим тимам)... кроме конечно того что дон в своей квадре почти как жуков во второй, ну так мне кажется - ведь и дюма у него дуал который выполняет ту же роль что и есенин во второй - бред да, однако дюма и есенин это роль обратной связи в команде - гармонизирующий тип, а дон иногда бывает резким и воинственным (мои сегодняшние антинаучные размышления)
Анастасия Гончаренко # 23 февраля 2011 в 00:59 0
ну, в общем, вариант простой - съездить за границу самого себя)
MarisSska CaeSar # 23 февраля 2011 в 02:31 0
Анастасия, важный комментарий. Над этим вопросом я долго размышляла когда писала эту статью на конференцию, хотела чтоб аудитория меня правильно поняла. С того времени мои методы типирования довольно-таки усовершенствовались.

По поводу растворения своего ТИМа при типировании: я подразумевала выход за рамки стереотипов, сформированых в процессе жизни своего ТИМа. Так как они порой мешают чисто смотреть на человека и улавливать его процессы, его подачу в этот мир. Это полезно на начальных стадиях типирования и такой подход предполагает исследование ТИМа личности как закрытой системы (вне отношений).

На следующих этапах типирования важно рассмотреть ТИМ как постоянно взаимодействующую еденицу в системе отношений. И очевидно в отношениях с типировщиком. Тот внутренний отзыв, который не проходит фильтр стереотипов, будет чудестной опорой для выявления интертипного взаимодействия. Эта стадия типирования безусловно важна и неотемлема от момента здесь и сейчас.

Такой подход к типированию сформировался после ознакомления с методами Школы Физиогномической Соционики, которая использует такие методы, дополняя, а не взаимоисключая друг друга.
Анастасия Гончаренко # 24 февраля 2011 в 22:37 0
Вот об этом я и говорила. Потому что мне не раз помогал вот этот самый мой внутренний отзыв по одной простой причине - ощущения сложнее обмануть. Они возникают просто такие какие возникают и к ним стоит прислушиваться. И абсолютно согласна с тем, что нужно внимательно к этому подходить и отделять это от стереотипов. Адекватность решает)